Ніч осіння темна
стала коло дому.
Ой, на серці в мене
сумно, осінь. Чому?
Чом гілками клена
стукаєш у вікна?
А зайти боїшся?
Ти ж боїшся світла!
Що ж, хай буде темно.
Виключу я світло.
Але знову клени
стукають у вікна.
Вийду я вже й з хати!
Ніч яка! Всі чари,
мабуть, тут зібрались,
що отак убрали
пізню хмарну осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192375
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.05.2010
автор: berest