Відповідь на:
Наталка Тактреба :: я робот
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191652
я - Інженер,
наполовину тіло,
а інша половина - то ефір,
й кому яке до мене діло,
що замість серця маю я сапфір?..
щодень я на тяжкій роботі,
банальний надсучасний то процес -
ми роботів клепаємо в чоботях,
бо у болоті весь життєвий наш ексцес...
моделі різні є,
там мідь і алюміній,
і навіть позолота для верхів,
буває, лиш наклейку змінюй,
все інше - то амбіції, в архів...
лише вночі я знову, як Людина,
бо чую ласку і душі порив,
переживаю й плачу,
бо моя країна,
немов той робот, що мізки закрив!
цинізм - то мідь,
безжальність - алюміній,
а пам'ятник із літію тих душ,
що на майдані говорили:
- Змінюй!
а самі - лиш урвали куш
й живуть, мов роботи,
з холодним розрахунком,
не видно фаворитів, гріш-ціна!
я ж - Інженер...
скрізь іній у стосунках,
можливо і моя у тім вина!
28.05.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192351
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.05.2010
автор: Serg