Кожен день я бачу довкола,
Повз чого пробігла вчора,
Але вже давно позабула,
Від чого померла, не зна.
Та й маю слова, щоб почути,
Повітря, щоб дихати ним,
Щоб бачити, сонце я маю,
Життя - з ним прожити одним.
Чому так, що все ж я нещасна,
Дізнатись мені поможи,
Чом пісня ця стала остання,
Ти знаєш, лише не мовчи.
Повітря, воно не потрібне,
На самому дні як живу,
І сонце там - пляма сумлінна,
Слова ті лишають саму.
Все ж ти не питай, чи захочу,
Знов бачити світ, що для нас.
Ні оком туди зазирнути -
Не зможу померти ще раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192050
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2010
автор: Jefferson