наше щастя мине…

загубився  у  чорному  плесі  безликих  ілюзій
дивний  князь  обезводнених  сивих  дум
а  чи  голос  віршів  а  чи  спомин  забутих  прелюдій
навівають  в  роз'ятрену  душу  напівживий  сум
*
мабуть  літо  мине  швидше  аніж  весна
гірким  щемом  простелить  дорогу  опалому  листю
стерта  з  пам'яті  пам'ять  що  більше  тебе  нема
князя  що  полетів  у  небесну  тернисту
*
мить  остання  мине  як  минає  усе  на  світі
чорно-білими  слайдами  спогадів  вріжеться  в  серце
линуть  з  сонця  слова  як  слова  молодих  неофітів
наше  щастя  мине  як  минає  усе  нестерпне

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191293
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.05.2010
автор: k-ivanka