Не торкайся, милий, до мого волосся, -
Все уже минуло. Незворотній час.
І якщо ще будуть ночі у колоссі,
То уже не буде в ньому більше нас.
Ти в моїх стежинках слід свій забуваєш
Завжди з кожним разом тільки-но прийдеш.
І з останніх реплік щось в очах шукаєш,
І у мене спокій знайдений крадеш.
Мого болю чути всім крикливий клекіт,
Але ти єдиний начебто осліп.
Просто наша відстань й не така далека,
Просто ми з тобою нероздільний дріб.
Не шукай, коханий, сонця у зіницях, -
Я тобі вже більше променів не дам.
І чому мені вже вийти не терпиться
Із твого полону, - ти подумай сам.
Не торкайся, милий, струн душі печальних,
Помовчи про себе і не обіцяй,
Що колись ще буде в нас палке кохання, -
Знаєш, з мене досить. Знаєш, це вже край.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190997
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2010
автор: Halyna