Це стало трендом. Кажуть, модно,
Щоб кожен день – нове лице,
Усіх цілують де завгодно,
Ще й не питаючись про це.
Вдягають посмішки нещирі,
В байдужість лізуть, як в кущі.
Собі стинають власні крила,
Холодні мрії плетучи.
Живуть, мов робот: по програмі
Усе життя давно звели.
А на душі важезний камінь,
Що так щасливі й не були.
Це, кажуть, зараз так нормально,
Що принцип джунглів нашим став.
Живемо майже віртуально,
На тлі занудливих вистав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190607
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: Halyna