Хоч ти й старієш, моя рІдненька матусе,
та скрасить ці роки тобі не можу я.
Віддать синівський борг свій не беруся,
лиш віддаю твоє тепло своїм синам.
Перед тобою відчуваю я провину,
бо мало мала ти любові і тепла
і від батьків, від чоловіка, і від сина,
сама ж роздала ти усю себе сповна.
Любов і вдячність, що живуть в моїй душі,
Бог бачить і допомагатиме тобі.
01.11.05
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189285
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2010
автор: Віктор Ох