Ми захворіли всі,
Й не знаєм хто ми є,
Ми роздарили свої совісті,
Забули хто віддав за нас життя своє.
Ми стали всі гнилі й бездушні,
До ближнього свого ми рівнодушні.
Затопчемо у землю навіть брата,
Життя у нас стає суцільна варта.
Ми топчимось по своїй честі,
Шукаєм десь далеко порятунку,
Ми стали дітьми лицемірства і брехні,
Ми діти іншого гатунку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189148
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2010
автор: Качан Віталій