Здавалось, день зненацька запалав.
Затихло все i незборима сила
На Сходi, що давно далеким став,
Багрянцем нiжним небо запалила.
I розгорався обрiй на очах,
А темiнь ночi стиха вiдступала.
...Та раптом, на невидимих руках
Пiдняте сонце, землю осiяло.
Смарагдовим вогнем зайнявся бiр,
На евкалiптах листя зашумiло,
Проснувся в хащах одинокий звiр
I простiр арiї птахiв заполонили.
Колосся вiтер ледве ворушив
I хвиля та стiкала аж до неба...
Я в день прийдешнiй перший крок зробив
I в котрий раз, моя любов, без тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188857
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.05.2010
автор: Salvador