Напевно любить він життя,
Хоч не дізнаюсь про це я,
напевно мріє він безмежно,
шукає щастя у собі бентежно.
І навіть він не уявляє,
Як сильно я його кохаю,
Та імені мого не знає,
Проте йому я все прощаю.
Не хочу думати про те,
Що з ним не буду я ніколи,
На дворі вже усе цвіте,
А я все озираюся довкола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188659
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.05.2010
автор: notka