* * *
Ось так і мовчала життя половину
І щохвилини
втрачала людей
Когось обійму
а когось не зупиню
За тим
"Повернись!"
А за тим
"Хай іде!"...
* * *
А в очах твоїх гра
І примружений погляд.
Чи здатні любити вони,як тоді?
Як до болю...
Чи здатні радіти цій долі?
Чи мріяти здатні?
Чи стали,як всі?...
* * *
Знаєте,що найбільш болюче?
Це коли віддаєш людині свою душу,а вона витирає нею ноги...
І ще каже,що то так було.....
* * *
Щоразу капаючи глюкозу на рецептори чуття,ти мало задумуєшся над тим,що заморожуєш лише хвилинні неприємні відчуття-наслідки хвороби.
А воно всеодно болить.....
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188056
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.05.2010
автор: Never Say Never