Ти перший русич-раб своїх мотивів ,
Ти перший з нас чужині на коліна впав
В им'я оманливих висот гімперативів ,
Заради світу й себе в жертву Русь поклав .
Не буде визнане ніколи нами
Чуже і дике так за світосприйняттям ,
У цім нема ні розуму ні слави ,
Що на Дніпрі попід трьома горами
Ти перший нас в рабів затаврував .
Не вивчимо чужеє ,
Забудемо своє ,
Підмінеться святеє ,
І суть нас наша ж вб'є ,
Мов кислота , яка випалює залізний
І щит і меч пораненням наскрізним ,
Прирік на долю матінку свою .
Тепер навіки віддана вогню ,
Вона приречена страждати :
Потопче ворог , влізуть кати .
Вони спустошать враблений нарід ,
Хай буде проклятий твій рід !
І дядька син жорстоко покарати
Зуміє без усяких перешкод ,
Аби лише отримати вигод ,
Й своє мале великим називати .
Не буде миру ; не минеться ніч ,
Допоки хвакел перемоги
Підніме хтось , у кого змоги
Постануть не лише як річ .
Твій рід навіки вже проклятий ,
Лиш удавати й убивати
Віднині здатен .
І на смерть
Криваву , незліченну тьму ,
Пошле і втопить у канву
Свою ,
Й докінчить враблення ущерть .
Бо як відомо , батько з сином
З початку віку суть царина .
Й нещастя більшого нема ,
Коли батьків хтось убива ,
Залише сиротой дитину .
Тоді згадають моє слово ,
Коли не лишиться нікого ,
Хто в тілі має древній дух ,
Що крізь літа страшних потуг
Пройшов здоровий , і чужого
Не перейняв , й не скоїв гріх
Страшніший будь-яких пороків ,
Ледь не убивчий і глибокий .
Бо не лишається нічого ,
Коли стаєш цуратись свого .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187389
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.05.2010
автор: Курка Аалямб