звернення до зневіреного

Ти  не  віриш  ні  в  казку,  ні  в  диво,
Все  сумуєш  за  кращими  днями,
Заливаєш  горілкою,  пивом,
Пропиваючи  час  вечорами.
Немов  м"яч,  відлетіло  кохання,
По  кишені  ударила  криза,
В  серце  влучило  дике  страждання,
Замість  квіток,  цвітуть  гілки  хмизу.
Як  згадаєш,  веселощів  миті,
То,  відразу,  на  сум  навіває,
Що  пройшла  твоя  міссія  в  світі,
Тільки  "прірва"  на  тебе  чекає.
Та  не  дай  лихим  думам  гуляти,
В  тому  мозку,  що  пивом  залитий,
Просто,  варто  життя  виправляти,
в  інше  русло,  до  щастя  відкрите.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187375
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.05.2010
автор: Alex-dr_7(tericon)