ТИ у свій святковий день будеш йти і дарувати людям усмішку,
а Я у смутку і в печалі дивитимуся у пусте вікно . . .
ТИ повільно і тривожно будеш подавати їй свою руку,
а Я у думках уявлятиму, що ця рука моя . . .
ТИ милуватимешся усмішкою своєї долі,
а Я згадуватиму те, як колись в ній бачила себе . . .
ТИ з добротою на обличчі віддашся своєму майбутньому,
а Я лишуся зі своїм минулим, де лише в деяких його секундочках воно дарувало мені тебе . . .
ТИ відчуватимеш ритмічне стукання свого серця в такт вальса Мендельсона,
а Я прощальним поглядом проводжатиму тебе з свого серця . . .
ТИ дасиш клятву кохання лише одній людині у цілому світі,
а Я відчуватиму втрату найбажанішої мрії . . .
ТИ зробиш крок вперед і відкриєш собі нове життя,
а Я, як і колись, залишуся позаду нього . . .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186119
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.04.2010
автор: Joliean