МЕТРО

Невгамовні  люди  підземелля
Кожен  день  ногами  тупотять,  
Один  одного  штовхають,  ображають,
Поспішаючи,  кудись  летять,  летять…

Ти  ж  спинися,  озирнися,  перехожий!
Де  є  вихід  з  замкненого  кола?
Ти  ж  свій  вік  марнуєш  у  темниці,  
Метушливий  хлопче  сивочолий.

Вихід  –  він  не  збоку,  а  вгорі.
Лиш  піднявшися  над  картою  життя,
Усвідомиш,  що  втрачаєш  в  суєті
ЧАС  -  йому  немає  вороття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185226
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.04.2010
автор: Театралка