Вертаюсь знов у сиву давнину,
Коли тебе побачив на зупинці:
У ліс ми їхали, щоб проводжать зиму
Й привезти звідти від весни гостинці.
Ми між дерев шукали цвіт весни
І, нагинаючись за квіткою додолу,
Тебе лиш бачив проліском самим
Й від ніг твоїх я не відводив зору.
Не знали ще кохання віщих слов,
Зовсім не вміли ще тоді кохати,
Там, в лісі, проросла тоді любов -
Її підсніжниками стали згодом звати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185106
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.04.2010
автор: Борода