[b]НОЧЕВІЙ ЗІРЦІ [/b]
Ти самотня сьогодні. Як і я - ти одна...
Серед тисяч зі́рок тобі ту́жно із всі́ми.
Як і я, ти зігріта в безодні була
Найярки́ми, та смок не розвіявся ними.
Ти була́, як і я, найніжніша за всіх,
Чула ніжності слів і безтямність диха́ння,
А на ранок зчезала й тяжі́лась від них,
Ніжно пе́стячи сво́є самотнє кохання.
Як і я, шепотіла, напевно, слова
Про любов занебесну, а думала інше,
І так само, як я, ти вважала бува́,
Що у ніч до нас йде із пітьмою все грішне.
Моя зірка самотня розпо́між тепла́,
Може з місяцем взнаєш ти доленьку ліпшу?
Прилітай-но до мене, хай іще ніч одна
Розірве́ ніжним стогіном зо́ряну тишу.
[b] [i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]14 грудня 1992 р.[/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.80.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184711
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло