ВІТЕР
Вітер-вітрище, вітер-вітрило,
Долі шалений пестун,
Дух гайдамаки, бунтар буйнокрилий,
Зух, баламут і пустун.
Ти переможно ширяєш під хмари,
Рвучи на шмаття туман,
Чи до землі, мов небесная кара
Мчиш – ти уже ураган.
То свіжим бризом кораблики в морі
Гониш назустріч землі,
То утікаєш у даль неозору,
То поринаєш в імлі.
То ніжним подихом, легким зефіром
Пестиш коханій косу,
То злим пекельним нездоланим виром
Нищиш життя і красу.
Вітер-вітрище, батяр-розбишака,
Волі дитя – хуліган,
Бистрий нестримний козак-гультіпака,
Сам собі завжди ти пан.
Ой, вітре-вітре, друзяко грайливий,
Крила мені подаруй,
І мою вдачу бунтарську мінливу
В небо з собою зчаруй!
Може, зі мною ти вже побратався
Десь в буйнім вихорі днів?
Бачив я сон – я з орлом обійнявся
І до зірок полетів...
Луцьк , 2005 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184672
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2010
автор: Гнат Голка