Судив не раз за первородний гріх
В своїх думках Адама я і Єву,
Допоки не знайшов посеред всіх
Тебе - моєї долі королеву!
Ховав я очі і ковтав слова,
І руки мене слухатись не стали,
Я розчинився у твоїх устах,
Насмерть проткнула точена постава.
Блаженство погасило нам свічу
І вознесло у лебединний вирій,
Ізвідки я у небо докричусь,
Що я грішу! І у гріху щасливий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184635
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2010
автор: Борода