Давай збожевoлімо рáзом

                           [b]*      *      *[/b]

Давай  збожевoлімо  рáзом
На  мить,  на  годину,  на  рік.
На  вічність  століть  розіллє́мося  зразу,
Немов  журавлиний  крик.

Давай  полетим  в  вишинý,  де  свободу
Обí́ймем  нагую  в  дурмáні  кохaнь.
Чи  хтось  ще  пізнав  без  сльози  насолоду?
Не  взнали  і  ми...  Чи  не  годі  страждань?!

Там  рóсами  вмиють  тебе  тихі  зoрі,
Там  спóкоєм  нас  зачарує  краса.
Там  будемо  в  чистому  ніжному  морі,
Там  в  вічних  садoчках  не  в’яне  весна.

Давай  утічeмо  наскільки-но  зможем,
Забудемо  в  парі,  що  є  таке  –  жити.
А  потім  нас  світ  дожене́,  де  всі  схожі,
Де  знов  будем  биті  ми  й  бyдемо  бити.

                           [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                               [i]25  липня  1991  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Згадуй  мене...  Лірика  кохання.  -  К.,  2006.  -  С.52.
[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.70.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184477
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло