З дня у день

Лептоп,  містерія,  панк  –  рок
І  сірий  дим  від  сигарети.
У  мене  постлюбовний  шок.
Всі  ці  розмови,  тет  –  а  –  тети
Набридли!  Вже  пройшла  зима  
і  доки  не  настане  літо
 ти  будеш  сам!  І  я  сама…
Ми  –  одинокі.  Значить  квити.
Вночі  прокинусь.  Кляті  сни
Збудили  й  не  дають  заснути.
Життя!  Початок!  Тінь  весни!
А  я  тобою  ніби  скута…
Сосновий  ліс  в  вікні  біжить,
Вперед  по  колії  вагони…
Ти  у  житті  моєму    -  мить,  
що  мушу  згадувать  до  скону…
Столичний  шум,  батьківський  дах,
 а  ти  за  мною  як  сновида.
Я  знову  їжджу  по  містах.
До  тебе  теж,  мабудь,  приїду.
Хоч  ні,  не  вір.  Мене  нема.
Моє  життя  –  суцільна  втеча!
До  тебе…  Знаєш,  я  -  сама,
Бо  після  тебе  –  порожнеча.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184366
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.04.2010
автор: Саша Кіткотенко