Той плач, як журавлиний тихий сум

                             [b]*      *      *[/b]

Той  плач,  як  журавли́ний  тихий  сум,
Як  лебеди́ний  крик  відчáйний,
Як  поцілунок  смертний  куль
І  як  зати́шок  погребальний.

Очми́  не  плачте,  серцем  плачте!
Так,  як-но  їх  серця  могли
І  маки  багряні́  поклáдьте
До  їх  зажурених  могил.

Не  плачте  слíзьми,  не  ридайте!
Бо  їм  нестерпний  той  ваш  жаль,
А  матерям  поклін  віддайте,
Що  в  серці  носять  біль  й  печаль.

Синів  їх  доля  розстріляла,
Їм  Янгол  зрадив  в  чужині,
Їх  мати  недообіймала
Коли  були  вони  живі…

Матусі  воїнів  святі…
Вони  найлюбше  загубили.
Тож  вклонимося  їм  усім
Так,  як  сини  би  ся  вклонили.

                               [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                     [i]9  лютого  1992  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.45.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183818
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло