[b]КОМУНІСТАМ[/b]
Ви вміли слáвити себе й когось ганьби́ти
І вірно вка́зувать облудливі шляхи…
Ви, як ніхто, навчились в спину бити
Коли самотні. А коли в юрбі –
Ви професійно били вже одно́го
Всією кóдлою і стали в вишині́
Великого кладoвища, в якого
Позрyбували навіть і хрести.
Ви трупи жертв у землю не ховали –
Закидували ними ще живих.
Ви з них собі сади́би клáли
І вимагали “слoва” від німих.
Ви прапор свій заля́пали кровóю
І цим пишалися і си́тились слізьми́,
Котрі лили́ся гі́ркою рікою
І нас топили… Ви ж – на вишині́.
Та от, невдача, – перегни́ли кості.
Вам навіть трупи не простили зрад
І поховали всі ваші форпо́сти…
Хто ж вас тепер вже піднeсе́ назад?
Хто вам повірить, розжирі́лі пу́зи?
Хто вам довіри дасть вже у житті?
Хто втримається нині від споку́си
Не плюнуть в вас й не дати по хребті?
Й коли у гнóї, що ваш зрив хробак,
Вас люд судитиме й каратиме відкрито,
Не хáркайте кровoю! Тут і так
У смітті все, усе кровoю вмито…
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]1 серпня 1991 р.[/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.40.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183740
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло