[b]* * *[/b]
Як дивно думка гармонує з морем,
З таємним гоміном заледве видних хвиль.
Як зачаровано ширя́ над суходолом
З вологим вітром і не зна падінь.
Як заплітається вона в самотній кущик
І ніжно стелиться на ки́лимі піску,
Пірнає знову у глиби́нну гущу
І в ній розвaжує зколихану траву.
Звідтіль вона вини́рює у світло
І чайкою у височінь зліта…
Кохає думка простір так незмірно,
Що тільки в нім гармонію шукa.
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]22 вересня 1990 р.[/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.25.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183644
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло