[b]* * *[/b]
Моя Мати – Україна.
Моя Хата – Україна.
У тій хаті нема стелі,
А кімнати всі – пустелі.
Моя хата вже згоріла,
Моя Мати – постаріла.
Не одного мене Мати
Колись пéстила в цій хаті.
Та стою серед руїни
Один соколом безсилим.
Б’юся крилами в вогнях,
Плаче сива Матір в злиднях.
Розлетілись соколята,
Овдовіла краса-Мати.
Колись вічно молода
Ними в пекло кинута.
Гей! Злітайтесь, соколята!
Час сокóлами ставати!
Із вогню постане Хата,
Вас Вкраїна кличе – Мати!
[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]24 квітня 1990 р.[/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183178
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло