Дощем умита, вибiлена снiгом,
Дорога, по якiй ступаєш ти.
На перехрестях зустрiчаєш перехожих
I, все ж, лишаєшся в обiймах самоти.
Прямуй туди, де доля поєднає
Твою дорогу разом iз моєю.
Любов тобi освiтить шлях до мене,
Немов вогонь священний Прометея.
Тебе чекаю, любий i коханий,
Блукати серед темряви доволi!
Я тут, твоя космiчна половинка!
Прийди i поєднаєм нашi долi!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183095
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2010
автор: Театралка