Частина 22. Пiдмочене авто.

Обiцяла  нова  влада  для  людей  служити,
Щоби  їм  на  Українi  було  краще  жити.
Може  й  вдасться  з  заробiткiв  людей  повернути,
Та  iсторiї  такiй-бо,  мабуть,  вже  не  бути...  

...Тяжко  жити  за  кордоном  -  нема  що  й  казати,
Та  не  треба  до  зарплати  копiйки  збирати.
Хоч  морально  i  нелегко  у  чужiй  країнi  -
Не  даємо  бiдувати  дорогiй  родинi.  

Тож,  коли  мiй  кум  отримав  чергову  зарплату,
То  сказав,  що  хоче  авто  для  себе  придбати:
-  Надоїло  в  "автокарi"  кожен  день  кататись
I  щоранку  в  електричцi  мiж  людьми  штовхатись.


Дома  з  голоду  не  пухнуть,  а  менi  пiдмога,  -
До  роботи  зразу  стане  коротша  дорога.
В  магазин  поїдем,  куме,  в  недiлю  на  "праю",
З  вiтерцем  на  новiм  авто  тебе  покатаю.  

Став  по  грошах  кум  машину  собi  вибирати:
"Мерс"  вiдкинув,  "  Бумер"  -  також  i  купив  "Фiата".
Не  нова  модель,  звичайно,  з  табличкою  "Uno",
Та  з  "пiв-оберта"  завiвся  -  посмiхнись,  Фортуно!  

Пiдкотили  ми  до  хати,  стоянка  знайшлася.
...А  на  ранок  -  дим  з  мотора  -  бiльш  не  завелася!
Почались  новi  знайомства  тепер  в  мого  кума:
Моторист,  бляхар,  електрик  -  хто  би  то  подумав.  

Час  пройшов  -  йому,  звичайно,  машину  зробили
I  сказали:  -  Це  вiд  того,  що  не  "пiдмочили".
Кум  потилицю  почухав,  каже:  -Без  проблеми.
У  недiлю  пригощаю,  всi  до  бару  йдемо!  

Смикнув  дiдько  мого  кума  їхати  у  мiсто,
А  там  люду,  як  в  циганки  на  шиї  намиста.
Пiв  години  довелося  взад-вперед  кружляти,
Поки  десь  знайшлося  мiсце,  щоб  припаркувати.  

Пiсля  того  всi  гуртом  ми  в  кнайпi  посiдали,
Пiдняли  чарчину-другу,  куму  побажали...
Далi  стали  танцювати  (добре  -  не  сварились),
З  часом  друге,  як  то  кажуть,  дихання  вiдкрилось;  

I,  коли  уже  надворi  свiтло  засвiтили,
Зрозумiли  всi,  що  файно  авто  "пiдмочили".
Дружно  вийшли  на  повiтря.  Голова,  як  вулик,  -
I  здалося,  що  дорогу  зворотню  забули.  

Озирнулись  вправо-влiво  -  не  можем  згадати:
Всi  провулки  у  районi  схожi,  як  близнята.
-  Може  є  якась  прикмета?  Ставив  бiля  чого?
-  Та  стояла  бiля  мене  "Швидка  допомога"...  

Проблукали  до  свiтанку  й  розбрелися  пiшки,
Щоб  лягти  годинку-другу  вiдпочити  в  лiжку.
Не  вдалося  i  пiзнiше  авто  розшукати,
Мабуть,  вивезли  за  мiсто,  забрав  "лiквiдатор"...  

-  Хай  полiцiя,  -  кажу  я,  -  машину  шукає!
Кум  же  хитро  посмiхнувся  i  вiдповiдає:
-  Ти  забув  уже,  напевно,  як  я  тут  працюю,  -
Що  без  "  прав"  по  всій  Європі  на  "  фурі"  райзую.  

Їм  же  мова  українська,  як  для  нас  -  монгольська,
То  й  показую,  де  треба,  ...квиток  комсомольський!
"Бачиш,  "  карту"  нашу  маю  ще  з  літ  сімдесятих!"
Головне,  скривитись  трохи  і  пообіцяти,  

Що  "права"  ці  перероблю  -  тиждень  не  проскочить.
...Вже  два  роки  поліцейським  голову  морочу.
Тож,  виходить,  я  не  маю,  що  їм  пред'явити...
Та  менi  дешевше  буде  ще  одну  купити!
 
--------------
Автокару  -  Autocarro  -  автобус.    

Прая  -  praia  -  мiсце,  набагато  краще  вiд  робочого  -  пляж  на  березi  океану.    

Бумер  -  Якщо  ще  хтось  не  знає  -  це  BMW.    

Карта  -  Carta  conduçao  -  "Посвідчення  водія"  в  Португалії.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182439
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2010
автор: Salvador