Мені важко сказати: «Не бачу»,
Коли очі твої на мені,
При тобі я ніколи не плачу,
І це вперше кажу тобі «ні».
Це непросто іти поруч тебе,
Лиш за крок, а можливо, за два.
І зізнатись у голос: «Не треба
Мені чути порожні слова».
Я із сили затискую зуби,
І зіниці звертаю убік,
Щоб не видали трепетно губи:
«Онде він - тільки мій чоловік!».
У мені закипає тривога
І у оберт іде голова,
Та я жадно благаю у Бога,
Щоб лишитись душею жива.
Ти не бачиш як каюсь щоночі,
Як від помсти холоне вся кров,
Щоб звернути убік свої очі,
Щоб лишень не вернутися знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181978
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2010
автор: Halyna