Чогось так пусто стало
І не цікаво жити
Земне цікавити вже перестало
Не знаю що мені робити
За щось візьмусь – це не моє
Немов це не моє життя
Так сумно на душі стає
Що думаю вже про буття
Я для філософа малий
Не знаю жодної науки
Я для людей стаю чужий
Сумую через цю розлуку
А може в лісі заховатись?
Там поселитися назавжди
Та треба до реалій повертатись
І до брехні, і до гидкої правди
Ніхто не каже повернись
Всім вже начхати на людину
Як хочеш в лісі загубись…
Згадайте хоч в лиху годину…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181394
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.04.2010
автор: Андрій Марний