Не дивися на мене так:
Ти не друг мій, і навіть не ворог.
Лиш перчинкою на вустах
Я примушу затерти порох.
Я не буду ламати сцен,
Істеричкою бути не вмію.
Потріпоче ще раз нам клен,
І з листками він «нас» розвіє.
Що я чую? Де? Підкажи:
У душі чи холоднім тілі?
Ми з тобою такі чужі,
Наче спека та заметілі.
Не втирай мій солоний дощ,
Й не кажи, що то винні зими.
І ще раз між тих самих площ
Ми зіткнемось, неначе рими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181059
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.03.2010
автор: Halyna