Зайнялось, запекло і заболіло.
Любов і гнів з’єдналися в огні.
В моїх долонях надто накипіло,
Що ляпас цей присвячую тобі.
А болю не лякайся, - я лиш жінка,
Але зберу всі сили у руці.
А вже вона і зважено, і мітко
Рум’янцем пробіжиться по щоці.
Хай буде поцілунком це останнім,
А, може, хтось знайде у цьому лік.
Розвіється туманом на світанні,
Та докором залишиться навік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180280
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2010
автор: Марічка9