Як волошки очі твої сині
Всі з тобою надії мої, сину,
Материнські тривоги мої - з тобою
Із людиною дорогою.
Вже минуло чимало літ, милий,
Як матуся тебе на світ народила.
Пам'ятаю недільний сонячний ранок
Як ступило щастя моє на ганок.
Як раділо тобі ясне небо-
Це від нього колір очей у тебе.
У волоссі ж від світлого сонця краплинки.
Не заступлять долю твою хмаринки.
Хоч дорослим себе цілком вважаєш,
Та поради у мами знову питаєш.
І не знаєш, моє ти щастя маленьке,
Що бува безпорадною часто і ненька.
Промайнуть дитячі літа швидко.
Вже дорогу твою у світ видко.
Хай широким і світлим шлях буде.
За добро і щирість дякують люди.
І живу і дихаю я -з тобою,
А печалі нехай пливуть за водою.
Ти промінчик в житті моїм світлий.
Найдорожчий для мене- ти в світі!
Материнським серцем до тебе лину.
Найрідніший для мене- ти, сину.
Я бажаю щастя тобі і любові.
Не засмутяться очі хай волошкові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179994
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.03.2010
автор: swetlaya