О Україна,рідна мати,
пробачь ти нас синів своіх:
за тещо прагнемо ми воювати,
лише за себе,не за всіх.
Пробачь ти нас рідная мати,
за те що прагнемо всі ми:
тебе на шмат'я розірвати,
пропащі ми твої сини.
Проте я вірю,що приїде година:
коли для всіх народних мас,
одна,єдина Україна,
стане Вітчізною для нас.
І будеш ти тоді радіти:
синам і донечкам своїм.
Що їм вдалося спорудити:
країну,на пошану всім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179889
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.03.2010
автор: Plafon