Присвячується моєму другу - сонечку семикрапковому.

Були  вони  напнуті!
Сповнені  холоду
Білими  краплями
Кидались  в  голови

Літали  задовго
І  трохи  протерлись
Устигли  нам  ковдру
Встелити  із  скелець

Та  десь  все  ж  прорвались
І  бризнуло  світло
По  льоду  металось  -
Струмочки  побігли

З  асфальту  стрибали
Зайчики  теплі
Бруньками  ставали
Спинившись  на  древі

«Жовтава  голівка»
Гратись  любило
І  «божу  корівку»
Промінням  сліпило

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179420
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.03.2010
автор: герой