Цей дощ все йде...та пада в мої очі,
Хоча і холодно ночами в цій порі,
І так насичено взривають небо зорі
Що я захопленний стою,немов у сні.
А дощ все ллє, він знає,що кохаю;
Його тепло жиє в мені так часто,
Блукаю стежками-прямих путей минаю
Шукаю долю-синьооке щастя...
І моя кава холодніє з часом
Так і мій дощ-тепло все розгубивши,
Приходить в сни, співає мені басом:
так лагідно.про себе, в повній тиші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179264
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2010
автор: MoMaKo