А в Україні так ведеться,
Що кожен до "корита" рветься.
І звикли ми, що там казати,
Постійно виборів чекати.
Недавно гучно відгриміли
Поцеси виборчі в "верхи",
І вже готуються щосили
На нижчі рівні голоси.
І почалося: хто на кого
Збере найбільший компромат.
Ніхто не чує вже нікого,
Несе брехню усю підряд.
До цього руху підключився
І генерал (вже відставний).
Туди-сюди він роздивився
І вирішив: "Іду у бій!
Військовий досвід я вже маю
І керувати - це ж моє!
Пліток ще трішки назбираю
На ту, що зараз в кріслі є.
Повірять люди як поширю
Про те, що брала хабарі.
Всім розкажу я (як зумію),
Що носять їй орендарі.
Звичайно, гроші вона брала
(А хто ж відсуне - це ж святе?)"
І чутка у селі блукала,
Що голова на них ще й п"є.
Казки придумать - це не штука.
А доведи, що можеш ТИ?
Напевно, не складна наука
Поширювать дурні плітки?
Сьогодні хочеш осідлати
Ти пост сільського голови?
В селі брехнею керувати?
Помилуй Господи! Прости!
Шляхом наклепів і неправди
Далеко, друже не зайдеш.
І є в прислів"ї тому правда:
"А що посієш - те й пожнеш!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178823
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2010
автор: irinag