Болить! О, Боже! Як болить!
Мій спогад про тебе не спить.
Старе минуле, де зустрілись ми
Із болем проривається у сни.
Тоді ти був лише моїм,
Була я ангелом твоїм.
Тримались міцно ми за руки,
Не вміли думать про життєві муки.
Тоді ще сонце нам світило,
Любити я тебе любила.
Знайшов ти затишок в моїй душі,
Ми так любили залишатися самі!
Тоді для мене ти писав,
Слова кохання дарував.
А я тобою просто жила,
Шалено я тебе любила…
Закінчилась дитяча казка,
Я вже забула твою ласку.
В холодні ліжка ми йдем спати,
Остаточно розівчилися кохати…
Забула я про твої зморшки,
Які з'являлись від усмішки.
Забувся смак коханих губ,
Це вже нового життя вступ.
Забув ти спільний наш вогонь,
Забула міць твоїх долонь.
Душа моя всередині кричить.
Болить! О, Боже! Як болить!
Віку_Ха
06.03.10 p.
21:07
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178698
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2010
автор: Віку_Ха