Бо ти на землі – людина...
В. Симоненко
Я не знаю, що я – людина,
Напевне так судилося,
Коли урізалась провина,
За ваші й мої гріхи.
Коли все мариться, що воля,
То лише слово, симулякр.
Коли за правду маєш долю,
Відважнішу за «ні» й «так».
І якщо сталося,
Країні багато чого не знайти.
Ти пам’ятай, що ти – людина,
Не забувай про те, хто ми.
22.01.2010.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173877
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2010
автор: Вадим Ергосум