Єдина іскра життєдайного вогню
дотліла.
Вона тебе завжди
боліла.
І душу віддано твою
все гріла.
Та ти шукала все біди.
Хотіла
сховати її світло у собі.
До тіла
тулила лише спогади сумні.
І мрія
ще десь цвіла у глибині душі.
Лишила
для неї чисті промені в вікні.
І сонце
на щоках малювало ластовиння.
Так тихо
співала флейта і текла ріка.
Дотліла
остання іскра щирого моління.
І ехо
ще слухала твоя душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173801
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2010
автор: k-ivanka