Проси!

Піднімалась  на  гору,
Молилась  і  падала,
Назбирала  в  долоні
Краплинки  роси…
І  Отець  доторкнувся  
До  серця  розрадою:
“Ти  прийшла…  Я  щасливий!
Чого  хочеш,  проси!”

Розгубилась…  Просити  сили,
Розуміння,  здоров’я,  краси?!
А  Батьківські  очі  любили
І  уста  усміхались:  проси!

Отче  мій!  Твоє  серце  відкрите,
Джерело  життя  й  доброти!
Научи  мене,  Тату,  любити,
Так  любити,  як  любиш  Ти!!!

                                                                                                   18  січня  2007  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172455
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2010
автор: Галина Левицька