пофіг (цикл

Я  цілую  твої  зап'ястя,  герою,
«Не  починай»,  та  я  все  ж  продовжу
Надворі  так  спекотно,  з  тобою  ж
Набагато  вільніше  -  лоскотно...

Ти  куйовдиш  моє  волосся
У  цих  рухах  багато  втрати
Ми  сьогодні  побудемо  довше
Нам  сьогодні  на  всіх  на*рати

Не  спитаю  про  всіх  колишніх    
Ким  ти  страждав  і  звідки  шрами    
На  руках,  у  очах  -  найбільше
Ким  твій  розум  безсонно  марив…

 Я  все  стримуюсь  –  хочу  почути
Твій  надломлений  болем  голос
 Ти  мовчиш,  ти  несеш  покуту
Наче  карлики  Родосу  колос

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171567
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.02.2010
автор: Наталка Тактреба