Живе проміння сліпить очі.
Де-що не так, як у ві сні.
Містичне сяйво відносить тебе
Далеко від реального болю...
А ранок потім виставляє рахунок
За нічне бачення твоєї мрії,
За ілюзію щастя,
За справжність твоєї творчості...
***
«На дорозі до самотності трапляються зустрічі»
Все закінчується
тільки-но розпочнеться початок?
Ні !
Саме тоді, коли хтось
У же готовий до початку. Сам.
Один.
***
Красиві очі з прицілом на сльози
Ніколи не знають спочинку –
Їх сліпить кохання.
Твердиня розм`якне?
Хто вип`є твою чашу до дна?
Даром... мов месія.
А хто за це віддячить?
24. 03. 2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169391
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.02.2010
автор: gala.vita