Народе мій, прославлений в віках,
Кому на сміх ти став електоратом.
Чому з тебе зробили простака
Тобою ж обрані народні депутати.
Не малорос ти й зовсім не хохол,
Хоч болем вщерть наповнений, по вінця.
На заході і сході й де Хорол,
Себе відчуй ти гідно українцем!
Не зрадь же своїх внуків і дітей,
Як вівця порахований процентом,
Бо твоя сила то є апогей.
Є вічним Бог, але не президенти....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168789
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.01.2010
автор: Тамара Шкіндер