Монолог ляльки

«Я  –  ватяна  лялька,
Із  ґудзиків  –  очі,
Сиджу  у  куточку,
А  бавитись  хочу.

І  ручки,  і  ніжки
М’які  і  невмілі,
А  я  ж  танцювати
Колись  так  хотіла.

Косички-шнурочки,
Без  усмішки  губи,
Невже  я  такою
Завжди  тепер  буду?».


Так  думала  лялька
В  красивій  вітрині...
І  раптом  їй  щастя
Всміхнулося  нині.

Її  в  подарунок
Купили  для  Олі.
Вже  лялька  не  буде  
Сумною  ніколи!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168647
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2010
автор: olesyav