Дозволь згадати,
Як востаннє
Ми зустрілись у буревіях,
Що шкодували за нас,
Коли, нарешті, зігрілися.
Та час сплинув.
І крізь трембіту
Крижинки слів
Зібрали початок
Нашого буття,
Зліпивши з нього
Царство солодкого минулого.
Але досить!
Бо вже нудить від ласощів.
Краще скуштую
Чогось пікантного...
- Офіціанте!
Меню завтрашнього,
Будь-ласка!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168118
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.01.2010
автор: Шабо