Поезія безслівно умирає-
Все більше в серці пустоти
І ангел із душі тікає
І палить по собі мости...
Я кожний день беру перо
Й без слів кладу на місце,
Здається серце віджило
І впало у пожовкле листя...
Душа запуталась в проблемах,
Я стала загнана,як звір,
У повсякденних труднощах,дилемах
Згоріли крила,як папір...
Поезія втрачає легкість,
Душа не хоче щось сказати,
Пробач,папір,за цю відвертість,
Та я не хочу вже літати...
Поезія безслівно умирає,
А поряд з нею плачу я...
Душа у небо відлітає-
Душа поезії й моя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167889
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.01.2010
автор: Безнадійна