Про що так страшно, Боже, Ти мовчав,
Коли Тебе про грішне я благала?
Моя душа, мов хвиля об причал,
Об те страшне мовчання розбивалась.
Про що так страшно, Боже, Ти мовчав?
Про що так гірко Ти мовчав, Господь,
Коли я у язичества шукала
І одкровень, і істин, і висот,
Бо слова Божого було мені замало?
О, як же гірко Ти мовчав, Господь!
Про що тепер так сумно Ти мовчиш,
Коли, бува, збиваюся з дороги?
Хоч я з Тобою раджусь все частіш,
З яким відлунням докору й тривоги
В моєму серці часом Ти мовчиш!
Вже й по собі частенько помічаю:
В тяжкі хвилини просто замовкаю.
Терплю без дорікань і без плачу́
Тоді Господь говорить.
Я - мовчу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167829
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.01.2010
автор: alla.megel