Життєве море тихе і тривожне,
То штиль у ньому, то дев’ятий вал.
Ти вийшов з - за імлистої горожі
Піщанистим шляхом на свій причал.
За днів дитячих ледь вмочив гомілки,
В шкільні роки заглибивсь до колін,
У юності зайшов углиб настільки,
Що півперек забризкав хвильок плин.
За пояс впали води молодечі
І ось, в полуденку життєвих літ,
Ти мокрий весь , лише огруддя й плечі
Торкає сонця лагідний привіт,
На голові вінець квіток осінніх,
Що має змити грізний ураган
У переддень, коли крізь стіни пінні
Ти зійдеш дном в безмежний океан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167391
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.01.2010
автор: Рідний