А чи не щастя жити просто так,
А чи не щастя бути поруч з вами.
Моє життя, моя мета проста –
Щоб дійсність поєдналася з думками.
Ловлю я щастя, що тіка на крилах,
Шукаю долі, але не знайду.
Чи я щаслива, може не щаслива,
Блука думками я то там, то тут.
Щасливий той, у кого є родина,
Кого чарує славний дивосвіт.
Хто прославляє ділом Україну
І пам’ятає завжди про свій рід.
Щаслива я, бо в мене б’ється серце,
І що воно ніскільки не скляне.
Щаслива я від того, що відверта,
і сонце сяє наді мной ясне.
Щаслива я, що вірю в дружбу щиру,
І що належу я сама собі.
Не вірте, коли кажу: Я нещаслива!
Не вірте ви тоді мені.
То лише мить, розчарування щирі.
Але тій миті не належу я.
То долі забавки примхливі,
То примха жалісна моя.
А я щаслива, бо вмію дарувати
Кохання, ніжність, серденько своє.
А я щаслива, бо вмію цінувати
Усе, усе, що доля нам дає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166036
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.01.2010
автор: Ніка Мельник