__
Я Ч У В про
и к б
с р и
т в о
о ї с
н т
с в
ь о
к
е
ВСІ ПОДІЇ , ОСОБИСТОСТІ ТА МІСЦЯ ДІЇ У ТВОРІ РЕАЛЬНІ . ЗГАДУВАНІ В НЬОМУ ІМЕНА Є ІМЕНАМИ ДОСТОВІРНИХ ІСТОРИЧНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ ТА ВИКОРИСТАНІ ЗГІДНО ЗІ СТЕРЕОТИПАМИ ЇХ ХАРАКТЕРІВ . БУДЬ-ЯКІ СПІВПАДІННЯ З РЕАЛЬНИМИ ГЕОГРАФІЧНИМИ НАЗВАМИ ТА ІМЕНАМИ ЛЮДЕЙ , ТИМИ , ЩО ЗАРАЗ ЖИВУТЬ ЧИ ВЖЕ ПОМЕРЛИ , Є ЗАКОНОМІРНИМИ ТА ОЧЕВИДНИМИ З БОКУ ОБ'ЄКТИВНОЇ ІСТОРІЇ.
Передмова
Без коментарів
Від автора
Мені нічого додати до передмови
Розділ перший
«Не копай собі яму , сам в неї і потрапиш .»
Глава перша – «Прибивачі всіх країн , єднайтеся !»
Червоний кабріолет моделі 70-х років , зблискуючи під чарівними променями львівського сонця , що ледь зійшло та осяювало свіжий , мов крапля роси ранок на мальовничих вулицях стародавнього міста , проїжджав вздовж однієї з них , дотримуючись усіх правил урочистого прибуття , які належало здійснити кожному з гостей нашої держави , що прибули з-за кордону за для участі в офіційних подіях світового значення . Та було дуже дивно , що люди , сидячи у своєму розкішному автомобілі та вітаючи всіх навколо з такою унікальною для України подією , як ця , поступово охололи і незрозуміло поглядали навкруги . За ними проїжджав чорний бентлі з такими ж , попри різнобарвні та високомистецько-створені урочистості , розчарованими обличчями , що визирали крізь приспущені вікна з затемненим склом та темно-синій мерседес зі схожими збілілими від безвідрадного здивування аристократичними на вигляд особистостями . Пересічні львів’яни дивувалися цій процесії , що так несподівано спричинила їм безліч таких незручностей , як перекриття дорожнього руху іншими одиницями цього кортежу , деякі боялися самі не знали чого , бо щось таки відбувалося дивне , хоч вони й самі не розуміли що , а інші заздрили величавому та майже епічному вигляду дивного просування , тому що бачили таке лише в тих випадках , коли парадно проїжджала місцева влада чи державний уряд вирішив нанести почесний візит у немало відому своєю красою столицю Галичини , та в будь-якому разі не знайшлося б й однієї людини , яка б знала , чи дізнавшись зрозуміла б , усю значимість та важливість цього дійства . Це було дуже дивно , як і зауважували в цей момент видатні делегати та професори на не менш видатних автомобілях , зважаючи на той факт , що вже кілька тижнів в усьому місті було розвішано декілька сотень оголошень та афіш про те , що в місті проходить перший , і як сподівались не останній Міжнародний Конгрес Прибивачів . – можливо їх не читали , але це було не можливо в принципі , оскільки реклама цього конгресу проводилася дуже ретельно найкращими з найкращих світового рівня професіоналами з рекламування шоу-фестивалів та виставкових подій . Іншим варіантом , що заслуговував на увагу здивованих прибивачів було те що , можливо оголошення розвішали в невдалих місцях та широка аудиторія , і , власне , присутні під час помпезного проїзду до будівлі конгресу мешканці Львова , не мали до них візуального доступу , а на радіо - та теле- рекламу просто ніхто не звертав увагу через її вічну обридливість та монотонність фраз і способів рекламування . Та тепер це було не дуже важливо , оскільки делегація , що прибула начебто в призначений день та час , по очам здивованих львів’ян , що налилися різними припущеннями та емоціями вже зрозуміла , що її не вітатимуть ані щедрими оплесками , ані навіть моментами радості , яких так чекали прибивачі . Тому , розчаровано , вони проїжджали через вулиці Львова до будівлі , де проходив конгрес , очікуючи що хоч там їх привітають та вдовольнять цікавість , що за останні кілька хвилин зросла , як кажуть «до небес» .
Вже майже під’їхавши до будівлі , де їх чекала така жадана відповідь , вони помітили , що їх зупинив працівник Державної Автомобільної Інспекції . Він підійшов до кабріолету , уважно подивився на осіб , що були очевидно чимось розчаровані , та звернувся до того , хто сидів на задньому сидінні .
Працівник ДАІ_Панове , чи є у вас дозвіл на перекриття дорожнього руху , і якщо є , то на честь якої події це відбувається ?
Прибивач_Як нам відомо , тут проходить перший Міжнародний Конгрес Прибивачів , але ми й самі здивовані , що тут ніхто не радий нас бачити . А що до нашого урочистого проїзду , скажу , що по-перше ми закордонні гості , а по-друге у нас є дозвіл на перекриття руху та інші привілеї , виданий … - сказав прибивач з яскраво-вираженим дивним акцентом , але таки не встиг договорити , тому що його перебив працівник ДАІ .
Працівник ДАІ_О , ні , я чув про якийсь конгрес прибивачів та те , що честь приймати його було надано Україні , тому можете проїжджати , не буду вас затримувати .
Як тільки він це сказав , прибивачі рушили далі , бо було очевидно що це не та людина , яка може надати їм жадані роз’яснення . В цей час той , до кого звертався патрульний , перемовився зі своїм товаришем .
Прибивач 1_Він назвав Перший Всесвітній Конгрес Прибивачів , найважливішу , з часів утворення місцевих прибивацьких організацій , для кожного прибивача , який себе поважає , подію «якимсь» !?? Це обурливо , я звернуся до Українського суду з прав прибивачів , це нонсенс , з таким відношенням до прибивацтва та інтелігентності взагалі , не дивно , що цей світ йде до самознищення та з кожним днем люди стають в ньому все більш ницими . І ти уявляєш , я чув , вони так ставляться до усіх нових та експериментальних мистецьких та наукових рішень !
Прибивач 2_Не ображайся , це всього-на-всього правоохоронець : полісмен , я не знаю , як тут вони називаються . Він всього-на-всього робітник , таким людям важко осягнути сутність цих важливих змін у філософській системі .
Прибивач 1 _Не виправдовуй його , кожна людина – особистість і сама відповідає за свій рівень пізнання світу . Їх проблема глибша ніж просто нетактовність чи навпаки , у інших , лицемірство . Деякі люди не усвідомлюють , що життя занадто коротке , щоб витрачати його на сліпе блукання по вже , здавалося б відомих просторах , чи занурення у несмак та безсуттєвість .
Прибивач 2_Можливо проблема в цілком очевидно низькому матеріальному становищі та життєвих труднощах , що «звалюються на голову» цьому народові .
Прибивач 1_Ні , у цьому світі все матеріальне є наслідком інтелектуального та духовного . Я чув , що колись , дуже давно , ця земля була однією з найосвітченіших та передових у Європі …
І от нарешті прибивачі знайшли будівлю , що знаходилась за адресою , яку було вказано на урочистому запрошенні . На їх подив це виявився невеличкий будиночок , зовсім не схожий на виставковий центр , що як зазначалося на написі був будівлею місцевого районного суду . Прибивачі без поспіху вийшли зі своїх розкішних автомобілів , та обговоривши короткі інструкції , почали прямувати до будівлі .
Зайшовши в будівлю з не надто урочистими стінами та маленькими кімнатами , по , на вигляд , не надто міцних старих сходах , делегація прибивачів з Беніну не знайшла ні інших делегацій , яких мало бути близько двохсот з майже усіх куточків світу , ні організаторів конгресу , яким вони прагнули висловити подяку за успішно зроблену роботу , ні стендів з досягненнями всесвітньо-всесвітньовідомих майстрів-прибивачів . Лише , коли прибивачі пройшли далі , на третій поверх , вони помітили , що в кінці коридору горить світло . Пройшовши далі , вони натрапили на прибиральника , який вимивав підлогу . В розпачі від побаченого навколо , прибивач з останніх сил звернувся до нього .
Прибивач_Перепрошую , пане !
Прибиральник_О , так , ви мене налякали . Що трапилось ? – відповів прибиральник .
Прибивач_Доброго дня , пане , ви можете нам допомогти ?
Прибиральник_Ну , дивлячись чим , мабуть зможу .
Прибивач_Тоді , ви не могли б пояснити , а де всі : делегації , стенди , презентації , панове професори ?
Прибиральник_Які ще делегації , презентації … професори ?
Прибивач_Вам що , невідомо про Перший Всесвітній Конгрес Прибивачів ?
Прибиральник_О , так , звісно , найвеличніша та найвизначніша для прибивачів подія з часів заснування місцевих прибивацьких організацій . Хотів би я , щоб і у прибиральників було щось подібне , але вам треба у Львів .
Прибивач_А ми хіба … не у Львові ?
Прибиральник_Ні , це Харків … , Львів знаходиться на протилежному боці України , у Галичині .
Не витримавши такої заяви , відкривши для себе жахливу правду , прибивачі поспішно вийшли з будівлі , сіли в свої розкішні автомобілі та поїхали геть .
І все ж , в цей час , у Львові вже зібралися прибивачі з усього світу : від Південно-Африканської Республіки до Фінляндії , від Канади до Японії . Прибивачі різних країн , неначе , злилися в одне ціле і символізували собою ту єдність , якої на нещастя так ніколи і не було у світі . Серед них були як молоді юнаки , що обрали собі цей нелегкий шлях , так і вже всесвітньо визнані професори-прибивачі , що присвятили своє життя прибивацький справі . Найстаршим та найавторитетнішим серед тих , хто зібрався був Арнольд Бенуа , всесвітньовідомий майстер-прибивач та професор-прибивач , що й організував цей конгрес . Не дивлячись на свій поважний вік - 86 років , він зберігав життєву силу , та був ще досить сильним , щоб забити гвіздок в дубову дошку .
Кожен гість на цьому конгресі був почесний , кожна делегація складалася з відомих у своїх країнах прибивачів . Найбільш знаними зних були Джек Лібер , британський прибивач , родом з однієї з дворянських сімей Уельсу , відомий тим , що ризикуючи власним життям , врятував сімдесят шахтерів , передавши крізь вузьку щилину вентиляції , у стару шахту , що майже завалилася , і занапастила життя людей , план укріплення підпорок , що забезпечило необхідний час для їх порятунку ; іспанець Антоніо Родрігес , він хоч і не досяг великих обріїв у практичній майстерності , але видав підручник з прибивацтва , за яким вчилося вже четверте покоління учнів-прибивачів . На конгрес також були запрошені багато з відомих діячів , що підтримували прибивачів у тяжкі часи , та ті , за сприяння яких цей конгрес власне і відбувся .
Ну от , гості вже у своїй більшості зійшлися і настав час найбільш відповідальної місії , відкриття конгресу . Цю місію було покладено на Арнольда Бенуа , змученого , але щасливого . Він сидів у своїй кімнаті , наданій йому на час перебування в Україні , і готував промову , коли його покликали :
Майстер прибивач_Пане Бенуа , вже починаймо . – На що Арнольд , креслячи щось на білому аркуші паперу , миттєво відповів :
Арнольд Бенуа_Так , так , вже йду . – поклавши аркуш у шухляду , підвівся , і пройшовши коридорами увійшов до тієї величезної зали , де на площі біля помосту якої вже зібралися усі прибивачі-делегати , що приїхали на конгрес . Арнольд Бенуа піднявся на трибуну , налаштував мікрофон та почав говорити вступну промову :
Арнольд Бенуа_Проба , проба . Раз , раз , два . Тоді я починаю , гру-гру . Чудово ! – виголосив Арнольд Бенуа , - такого зібрання ще не було за нашого життя , всі зібралися !
Нахилившись до свого помічника , Арнольд тихо спитав :
Арнольд Бенуа_Миколо , а де делегація з Беніну ?
Микола_Не знаю , дивно що їх досі немає .
Арнольд Бенуа_Ну , добре , не важливо .
Після вирішення всіх питань він нарешті міг почати . Його серце розривалося від гордості за те , що саме він зміг об’єднати стількох прибивачів з усього світу :
Арнольд Бенуа_Шановні панове , я радий вітати вас , я пишаюсь тим , що ми зібралися тут , для того , щоб показати всьому світові свою силу та подарувати свої знання . З тих пір , як перша людина взяла в руки молот , зародилося не мало течій прибивацтва . Ні один дім , ні одне місто не змогли б люди збудувати без нашої допомоги та підтримки . Наш дух струменить та грає , коли ми виконуємо своє призначення . Нас більше не страчують та не ув’язнюють за нашу прибивацьку суть , ми вже не ті , кого можна образити назвавши їхню професію . Скажу вам відверто , я пишаюсь тим , що я - прибивач ...
По всій залі пролунали оплески та овації . Було помітно , що , принаймні , більшість прибивачів пишалось своєю професією .
Арнольд Бенуа(продовжує)_... Також я радий повернутися на батьківщину свого батька , у Галичину . Все своє життя я мріяв знов опинитися на Україні і от моя мрія здійснилася . Я пишаюсь , що сьогодні Україна стала домом для прибивачів усього світу , а українська мова – головною прибивацької мовою . Саме звідси і прийшла ідея прибивацтва . Без сумніву , Львів – чудове місто і серце української нації , а тепер і місце постійної дислокації міжнародних прибивацьких структур та роботи щорічного прибивацького конгресу . Хочу сказати вам , що я створив цей конгрес не задля того , щоб ми просто перезнайомились , а задля того , щоб прибивачі з різних країн поділилися практичним досвідом та теоретичними досягненнями в прибивології . Бо прибивологія – наука майбутнього , шановні панове ! Оголошую перший міжнародний конгрес прибивачів офіційно відкритим .
По всій залі заграла музика , оркестри з усього світу грали гімни прибивачів різних країн та просто популярні суто прибивацькі мелодії , наприклад «Прибивацька Україна» чи-то «Cloueur son franc» . З усього навколо було видно , що всесвітній конгрес прибивачів був справді культурним заходом . Взаємовічливість та щирість їх не знаходили аналогів в зовнішньому світі . Як і було задумано , цей конгрес на декілька днів став для прибивачів острівцем надії в жорстокому світі дійсності , де над ними глумилися та не дуже поважали : робітники інших професій зате , що прибивачі – інтелігентніші за них , а інтелігенція за те , що ті осмілювалися претендувати на стан культурного класу в суспільстві . Та попри все це і інтелігенція , і робітники знали : весь світ тримається на гвіздках . Вчасно не заб’єш , коли щось відлетить і у світі настане розруха . В цьому маленькому острівку прибивачі могли насолоджуватись мистецтвом , що було створено руками їх братів . Грала прибивацька музика , експозиціонувались новітні досягнення прибивацтва , а стіни прикрашали картини відомих художників-прибивачів : романтиків Василя Роченка та Юхима Мельника , модерністки Людмили Бобченко та ін . Але найбільшу мистецьку цінність для прибивацької культури без умовно становили картини експресіоніста Олексія Чорного , як «Гвіздок у полотні» чи «Гвіздок у полотні №6» .
Одразу після виголошення не довгих , але таких необхідних формальностей Арнольд зійшов з подіуму і вже хотів йти до зали , для того щоб привітатися з усими делегаціями , та можливо оцінити їх нові розробки . Але раптом , один з журналістів – Віталій Гнатюк підійшов до Арнольда та Миколи , він , мабуть , був захоплений значущістю та важливістю подій та хотів дізнатись подробиці :
Віталій Гнатюк_Добридень , панове , я б хотів спитати : «Чи легко було зібрати стільки прибивачів та …»
Микола_Вибачте , всі питання на прес-конференції , яка зараз почнеться .
За проходженням певного часу , після напруженого першого дня роботи конгресу , прибивачі пройшли до зали , де на стільцях сиділи журналісти з різних газет , журналів та телеканалів , які всі здійнялись оваціями , коли зайшов Бенуа , та захотіли багато чого запитати . Майстри та професори прибивачі були вражені таким ентузіазмом журналістів та попри втому , продовжували відповідати на їх питання впродовж кількох годин .
… Журналіст-1_Пане , чого ви прагнули , коли створили міжнародну прибивацьку організацію ?
Арнольд Бенуа_Перед тим , як відповідати на це запитання , я б хотів зазначити , що лише офіційно затвердив те , що вже давно існувало , прибивачі всього світу вже давно прагнули об’єднатися , а я всього-на-всього зробив це . Я прагнув до здійснення мрій прибивачів всього світу . … Далі .
Журналіст-2_Пане Бенуа , а коли виник прибивацький рух ?
Арнольд Бенуа_За відомими даними прибивацький рух почався ще у 20-х роках 20-ого сторіччя , на Поділлі . Ідея , взагалі-то прийшла з Галичини , але прибивацький бізнес міг розвинутись лише за умов НЕПу , яка тоді проводилась у СРСР .
Журналіст-2_Мені відомо , що один історик , Євген Куля , стверджує , що «прибивацькі ноти» просліджуються з часів УНР , вам про це відомо , і якщо відомо , то що ви скажете ?
Вперше в життя всесвітньовідомий професор-прибивач , Арнольд Бенуа завмер перед камерою , щось заважало йому відповісти , але не відповідавши на запитання , він ще більш інтригував журналістів . Нарешті він зібрався з думками та сказав , як досвідчений історик .
Арнольд Бенуа_Ні , я думаю , він каже дурниці . Такого не могло бути , бо ж йшла війна , й людям явно було не до прибивацької справи . Власне й інші ремесла в ті часи не набували розвитку чи вдосконалення , а , як всім відомо , щоб створити щось нове потрібно ще більше часу , ніж щоб вдосконалити старе .
Деяка частина людей , які стояли в залі , підозріливо звернули увагу на таку паузу , та було невідомо , що криється в думках великого професора-прибивача .
Віталій Гнатюк_ А чи можливо , що прибивацьке ремесло утворилося ще до часів УНР ?
Арнольд Бенуа_Ні , це повне безглуздя , це просто неможливо , у ті часи на Україні ще не було такого сформованого робітничого класу , щоб виникла вища його форма – прибивацтво . … Вибачте , я маю піти , мабуть мені потрібен відпочинок
Професор-прибивач Анатолій Донцов_Так , ще раз висловимо подяку пану Бенуа за вирішальну роль у заснуванні інституту прибивацького конгресу .
Зала здійнялася оплесками , усі були горді і щасливі тим , щор їм випала честь тут перебувати . Кожен розумів майстра , і не був проти , аби той нарешті пішов на відпочинок , адже ще залишився багато хто зі старого покоління прибивачів , які знали відповідь на будь-яке питання , що стосувалося цієї цікавої , і либонь загадеової професії .
Після виходу з зали , метр не поспішаючи пішов у свою кімнату . Попри те що всі були в емоційному підйомі , в зв’язку з відкриттям першого прибивацького конгресу , у нього в голові була лише одна думка : він нарешті зміг повернутися та побачити батьківщину своєї матері – рідну йому в душі Україну .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164983
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.01.2010
автор: Курка Аалямб